Положення про методистів-кореспондентів

dokumentМетодист-кореспондент є позаштатним працівником Київського міського педагогічного університету ім. Б.Д Грінченка, що здійснює дослідну, методичну, наукову та практичну роботу у складі профільної кафедри факультету підвищення кваліфікації.

У “Положенні про методистів-кореспондентів інститутів післядипломної освіти (удосконалення вчителів)” метою їх діяльності визначено вдосконалення освітньої, наукової та професійної підготовки педагогів, забезпечення їх практичного, індивідуального оволодіння уміннями і навичками навчання та виховання, постійного професійного взаємозбагачення у процесі формування ефективної авторської системи діяльності.

Методисти-кореспонденти факультету підвищення кваліфікації КМПУ ім.Б.Д.Грінченка працюють за різними напрямками дослідницької, методичної та практичної роботи. Керівництво діяльністю методистів-кореспондентів здійснюють методисти відповідних кафедр факультету.

ПОЛОЖЕННЯ

про методистів-кореспондентів інститутів післядипломної освіти (удосконалення вчителів)

  1. Загальні положення
    • Методист-кореспондент є позаштатним працівником науково-методичної установи, що здійснює дослідну, методичну, наукову та практичну роботу у складі профільної кафедри інституту післядипломної освіти (удосконалення вчителів) – далі інституту.
    • Метою діяльності методистів-кореспондентів є вдосконалення освітньої, наукової та професійної підготовки педагогів і керівників, забезпечення їх практичного індивідуального оволодіння уміннями і навичками навчання, управління педагогічним процесом та постійного професійного взаємозбагачення у процесі формування ефективної авторської системи їх діяльності.
    • Методисти-кореспонденти працюють на громадських засадах на кафедрах за їх рекомендаціями.
  1. Завдання методистів-кореспондентів
    • Основними завданнями методистів-кореспондентів є:
  • сприяння розвитку педагогічної науки в Україні;
  • вивчення, узагальнення та застосування перспективного педагогічного досвіду;
  • апробація розробок з актуальних проблем практичної педагогіки, організації навчально-виховного процесу та методичного забезпечення окремих навчальних предметів у загальноосвітніх навчально-виховних закладах;
  • участь у підготовці, апробації та експертному оцінюванні експериментальних і пробних навчальних планів, програм, підручників та посібників;
  • унесення інноваційних пропозицій щодо поліпшення й удосконалення педагогічного процесу в загальноосвітніх навчально-виховних закладах та інших установах освіти.
  1. Порядок добору і затвердження складу методистів-кореспондентів
    • До числа методистів-кореспондентів добираються творчі педагогічні працівники освітньої системи України, які виявили бажання, нахили та здібності до розробки науково-дослідних і навчально-методичних питань, проблем організації навчально-виховного процесу, мають вищу педагогічну освіту і встановлену кваліфікаційну категорію не нижче першої. Перевага надається особам, які мають друковані наукові, навчальні, методичні праці, винаходи в галузі технічних засобів навчання та наочних посібників.
    • Зарахування до складу методистів-кореспондентів провадиться на підставі рекомендацій кафедр, лабораторій інститутів.

На кожного кандидата в методисти-кореспонденти оформляється особова справа, до якої входять такі документи:

  1. Особиста заява на ім’я ректора інституту.
  2. Особистий листок з обліку кадрів.
  3. Копія трудової книжки.
  4. Документи про освіту (копія диплома).
  5. Кваліфікаційне посвідчення (копія).
  6. Атестаційний лист (копія).
  7. Характеристика-рекомендація навчального закладу і подання районного (міського) методичного кабінету.
  8. Рекомендація кафедри інституту.
  9. Список праць і публікацій.
  10. Дві фотографії (3Х4 см.).
  • На методистів-кореспондентів, що переобираються, подається характеристика-рекомендація з місця роботи і рекомендація з відповідних кафедр, лабораторій інститутів.
  • Висунення кандидатів провадиться відповідними рішеннями кафедр. Методисти-кореспонденти обираються вченою радою інститутів простою більшістю голосів.
  • Методист-кореспондент затверджується наказом інституту терміном на п’ять років. Поновлення складу методистів-кореспондентів може бути проведено позачергово за поданням кафедр (лабораторій, кабінетів) та рішенням вченої ради інституту.
  • Особи, які не виконують покладені на них обов’язки, рішенням вченої ради відраховуються зі складу методистів-кореспондентів. Рішення набуває чинності з дня видання відповідного наказу по інституту. Витяг із наказу надсилається або доводиться до відома відповідної освітньої установи, у якій працює методист-кореспондент.
  • Поновлення методистів-кореспондентів здійснюється на загальних підставах.
  1. Обов’язки методистів-кореспондентів
    • Методист-кореспондент відповідно до свого фаху, педагогічного досвіду і тематики виконуваної роботи працює на профільній кафедрі інституту, провадить науково-дослідну, методичну і практичну роботу без відриву від основного місця зайнятості за річним індивідуальним планом, який затверджується відповідною кафедрою інституту.
    • Виконувані методистами-кореспондентами теми наукових досліджень включаються до річних тематичних планів наукової роботи інституту і затверджуються кафедрами на загальних підставах.
    • Методисти-кореспонденти беруть участь у підготовці річних тематичних планів науково-дослідної роботи інституту, а також в обговоренні і рецензуванні виконаних планових робіт.
    • Методисти-кореспонденти звітують про свою роботу перед кафедрами (лабораторіями, кабінетами) інституту не менше одного разу на рік.
    • Методист-кореспондент може до двох тижнів здійснювати наукову, дослідну, методичну та практичну роботу протягом навчального року (в канікулярний час) на кафедрі інституту або в його базових освітніх закладах, попередньо узгодивши термін і час своєї роботи з адміністрацією відповідного закладу освіти. На цей період за ним зберігається заробітна плата за основним місцем роботи.
    • Для методистів-кореспондентів систематично провадяться цільові, тематичні наради, семінари, конференції з питань змісту, форм і методів навчально-методичної, науково-дослідної та експериментальної роботи.
  1. Права методистів-кореспондентів

5.1. Кожен методист-кореспондент бере участь у засіданнях профільної кафедри, педагогічних читаннях, науково-практичних конференціях, наукових сесіях, інших формах навчальної, наукової та методичної роботи.

5.2. Інститут сприяє методистам-кореспондентам у складанні кандидатського мінімуму та в роботі над дисертаціями, подає експертний висновок до відповідної атестаційної комісії про можливість присвоєння педагогічних звань “учитель-методист”, “старший учитель”, “вихователь-методист”, почесного звання “Заслужений учитель України”.

5.3. Органи освіти та освітні заклади створюють сприятливі умови для методистів-кореспондентів щодо проведення науково-методичної та експериментальної роботи.

5.4. Методисту-кореспонденту видається документ єдиного зразка (атестат), у якому ведеться облік виконаної дослідної, методичної, практичної роботи та завдань або даних про обрання на наступний п’ятирічний термін.

         Атестат методиста-кореспондента є безстроковим документом, що посвідчує результати роботи його власника та є підставою для присвоєння (підтвердження, непідтвердження) педагогічних звань “учитель-методист”, “вихователь-методист”.

  1.  Керівництво діяльністю методистів-кореспондентів

6.1. Керівництво діяльністю методистів-кореспондентів здійснюється методичним керівником, затвердженим рішенням науково-методичної ради інституту відповідно до обраної спеціальності та досліджуваної проблеми.

6.2. Методичне керівництво за рішенням відповідної кафедри інституту може бути доручене особам, що мають вчений ступінь або вчене звання і визнані державними науковими, навчальними закладами, іншими аналогічними установами, фахівцями у відповідній галузі знань. Для осіб, які не мають вченого ступеня або звання, повинно бути рішення профільної кафедри про можливість здійснювати методичне керівництво.

6.3. Методичний керівник:

  • планує в індивідуальному порядку науково-дослідну і навчально-методичну роботу спільно з методистами – кореспондентами терміном на навчальний рік;
  • забезпечує спільну науково-дослідну і навчально методичну діяльність;
  • вносить відповідні записи про хід виконання індивідуального плану роботи методиста-кореспондента до атестату та картотеки обліку роботи методистів після затвердження відповідного звіту на профільній кафедрі;
  • вносить пропозиції щодо застосування розроблених експериментальних, науково-методичних матеріалів та перспективного педагогічного досвіду;
  • подає висновок щодо доцільності присвоєння (підтвердження, непідтвердження) педагогічного звання “старший учитель”, “учитель-методист”, “вихователь-методист” при проведенні атестації, представлення до почесного звання “Заслужений учитель України”.


Положення про методистів-кореспондентів інститутів післядипломної освіти (удосконалення вчителів) Завантажити